- дисонуючий
- прич., прил., муз., перен.диссони́рующий
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
дисонуючий
Смотреть что такое "дисонуючий" в других словарях:
дисонуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до дисонувати … Український тлумачний словник
